• Casino онлайн
• Вулкана

Йеллоустоун вулкан последние новости

Знаменитый вулкан Этна, расположенный на Сицилии, неожиданно стал извергаться в ночь с 18 на 19 января. Об этом сообщает Национальный институт геофизики и вулканологии, расположенный в столице Сицилии Катании. Примерно в в понедельник один из многочисленных кратеров, расположенный на юго-восточном склоне Этны, начал извергать два потока лавы, один из них потек в направлении долины Валле-дель-Бове на востоке, другой - в северном направлении. Это сопровождалось выбросом столба пепла и дыма, толчками почвы и инфразвуковым тремором.

Вулкан - последние новости сегодня - РИА Новости

Утром 19 января активность вулкана начала снижаться. В настоящее время потоки лавы остывают, толчки и тремор значительно ослабли. Наблюдатели не отмечают каких-либо значительных изменений контура вулкана.

При этом европейские лаборатории, в частности Центр по наблюдению за вулканическим пеплом в атмосфере (VAAC) в Тулузе, Франция, отмечают облако пепла, которое движется на высоте около 4 километров в южном направлении. Только с 1950 года он извергался несколько десятков раз. Вообще же ученые полагают, что Этна, находящаяся на стыке Африканской и Евразийской тектонических плит, стала активной примерно 300 тысяч лет назад. Галузь геології, яка вивчає вулкани, називається вулканологією.

Вулкани зазвичай мають конусоподібну форму з кратером — лійкоподібним заглибленням на вершині. Виверження деяких вулканів, наприклад, Стромболі і Везувію в Італії, проходить із вибухом, несучи великі руйнування, інші, наприклад, на Гаваях, «тихі»: лава просто піднімається по кратеру та переливається через край. Залежно від складу й в'язкості продуктів виверження розрізняють: Основною причиною виверження вулкана є тиск газів у магмі. Вулкани поділяють на діючі, потенційнодіючі, умовно згаслі і згаслі. Вулкани можуть бути як поодинокими, так і ланцюгово витягнутими вздовж регіональних розломів.

Уфолог показал видео "приземления НЛО" в жерло мексиканского.

Вулкан часто утворює конічну форму, що має назву вулканічний конус (рис.). Висота вулканічного конуса залежить від віку вулкана і характеру його вивержень. Як правило, чим старішим є вулкан, тим вищим є його конус, що складається із затверділих потоків лави і вулканічних уламків. м (Везувій – 1186 м, Етна – 3522 м, Ключевська сопка – 4850 м та ін.).

Найвищі вулкани знаходяться в Андах (Аконкагуа – 6960 м) та на Гавайських островах у Тихому океані (Мауна Лоа – 8766 м). Форма вулканічних конусів зазвичай є неправильною, бо вона змінюється під час сильних вивержень: вибухом зривається верхівка основного конуса і останній просідає у порожнину, що утворюється під ним.   При цьому формуються такі типи вулканічних надбудов, як кальдери, соми, маари. Але за останні 100 років зафіксовано підняття центру кальдери цього вулкана на 8 м, що свідчить про збільшення внутрішнього тиску.  

Щорічно на Землі відбувається приблизно 50 вивержень вулканів. За розміщенням на поверхні Землі вулкани поділяються на наземні та підводні. Вулкани найчастіше розташовані в тектонічно активних районах, найбільше їх — на острівних дугах і в горах. На думку деяких дослідників найбільшим вулканом Землі є Єллоустонський. Наземні вулкани (79 %) зосереджені вздовж глибинних розломів (у більшості випадків по узбережжю океанів та морів, на острівних дугах та океанічних (вулканічних) островах).

Підводні вулкани (21 %) розташовані на океанічному дні і серединних океанічних хребтах. Багато з підводних конусів з часом стають наземними. Сильними виверженнями уславився відомий вулкан Кракатау, який знаходиться в Зондській протоці між островами Ява і Суматра. Під час виверження Кракатау в 1883 випало понад 18 км³ попелу.

Два вулкана на Карибах предупредили, что вот-вот "жахнут"

Воно викликало цунамі і призвело до десятків тисяч жертв. Найбільш катастрофічними в історії людства також вважаються виверження індонезійського вулкана Тоба. Вулкани Землі виносять на поверхню в середньому не менше за 5-6 км на рік) відбувається вздовж рифтових зон серединно-океанічних хребтів. Максимальна відносна висота (перевищення вершини конуса над основою) діючих вулканів Землі сягає в океанах — 9 км, в острівних дугах — 6 км, в гірських спорудах — 3 км. В океанах відомі тільки вулкани мантійного живлення (Кілауеа на Гавайських островах, Тейде на острові Тенерифе та інші), а на острівних дугах і континентальних платформах — мантійного, корового і змішаного (Ключевська Сопка, Шивелуч і Каримська Сопка на Камчатці, Кіліманджаро в Африці, Везувій в Італії і т. д.) живлення, в гірських спорудах — тільки корові (Ельбрус на Кавказі, Лассен-Пік у Північній Америці та інші). У залежності від кількості, співвідношення вулканічних продуктів (газоподібних, рідких і твердих), в'язкості лав виділені чотири головні типи вивержень: ефузивний, змішаний, екструзивний і експлозивний або, відповідно, — гавайський, стромболіанський, купольний і вулкановий.

На території України стародавні (мезокайнозойські) вулканічні апарати виявлено у гірських масивах Карпат та Криму. Під час виверження вулкани викидають у атмосферу гази, склад яких значно змінюється від одного вулкана до іншого. Іншими типовими складовими є вуглекислий газ та двоокис сірки.