• Casino онлайн
• Однорукие бандиты перифраза

Однорукие бандиты - играть в Лягушки, Резидент, Пирамида, Черти

В перифразах названия предметов и людей заменяются указаниями на их признаки, например, «пишущий эти строки» вместо «я» в речи автора, «погрузиться в сон» вместо «заснуть», «царь зверей» вместо «лев», «однорукий бандит» вместо «игральный автомат», «Стагирит» вместо Аристотель. Различают логические перифразы («автор „Мёртвых душ“») и образные перифразы («солнце русской поэзии»). Перифразом называют перепев — разновидность пародии, в котором предметом осмеяния является не форма пародируемого произведения, а вкладываемое в неё новое содержание. — «высказывание») — это троп, описательно выражающий одно понятие с помощью нескольких. В перифразах названия предметов и людей заменяются указаниями на их признаки, например, «пишущий эти строки» вместо «я» в речи автора, «погрузиться в сон» вместо «заснуть», «царь зверей» вместо «лев», «однорукий бандит» вместо «игральный автомат».

Однорукие бандиты бесплатно и без регистрации, играть онлайн

Перифраз — косвенное упоминание объекта путем не называния, а описания (например, «ночное светило» = «луна» или «Люблю тебя, Петра творенье! Различают логические перифразы («автор „Мёртвых душ“») и образные перифразы («солнце русской поэзии»). Нередко перифраз используется для описательного выражения «низких» или «запретных» понятий («нечистый» вместо «чёрт», «обойтись посредством носового платка» вместо «высморкаться»). В этих случаях перифраз является одновременно эвфемизмом.

Словарь является первым лексикографическим описанием перифраз современного русского языка. Перифраза — один из типов устойчивых сочетаний, наиболее часто встречающийся в публицистике (слабый пол, железная леди, однорукий бандит, голубые каски, тихий американец и т. Перифразы способствуют донесению информации в образной форме, наиболее доступной для восприятия. Перифразы постоянно варьируются и пользуются большой популярностью у читателей.

Словарь предназначен для широкого круга читателей, помогая им в понимании языка газет, радио и телевидения. Описательное выражение, заменяющее прямое название и содержащее в себе признаки не названного прямо предмета (например: царь зверей вместо лев) . — «описовий вираз, іносказання»: περί «навколо, біля», φράσις «вислів») — у стилістиці й поетиці троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох. Перифрази привернули до себе увагу ще в античні часи і стали об’єктом вивчення в античних теоріях стилю. Так, перифраз як неоднослівну метафору виокремив ще Aрістотель у «Риториці».

Однорукий бандит играть бесплатно и без регистрации

Серед засобів, які слугують для збільшення обсягу промови, він назвав також вживання «означення поняття замість імені, яке позначає поняття» (круг — пласка поверхня,обмежена колом), тобто виділив логічні перифрастичні найменування.ен Перша згадка про перифраз у вітчизняній літературі знайдена в статті Георгія Хуровського «Про образи» вміщеній у «Ізборнику Святослава» (1073), у якій перифрастичні одиниці названо «округлословієм» (калька з грецької мови). Митрофан Довгалевський у поетиці «Сад поетичний» визначив перифраз як таке явище: «коли те, що можна сказати одним або кількома словами, пояснюється багатьма. Як наприклад, про оратора (кажуть), що він — слухач Туллієвого красномовства, про Христа, що він — агнець божий. Перифраза інакше називається ще описом і широким словесним поясненням».

На думку автора, у перифрастичному найменуванні «немає ніякого натяку на красу та високий стиль» Явище перифраза має досить довгу історію. Однак природа і сутність цього явища досі не з'ясовані, а визначення перифраза не є чітким і однозначним.   Протягом довгого часу зміст поняття перифраз зазнавав значних змін.  

Початкове розуміння його як неоднослівної метафори чи опису поступово розширилося до явищз, що об’єднає в собі одиниці різного рівня(однослівні метафори і епітети, словосполучення й описові звороти, фразеологізми, речення й навіть більш складні структури). У стилістиці — слова, усталені словосполучення (зрідка -речення), що є образно-переносними, описовими найменуваннями предметів, явищ, істот, осіб тощо; один із видів тропів: «чорне золото» — вугілля, «корабель пустині» — верблюд, «Лесин край» — Волинь, «другий хліб» — картопля.: «Перифраз — описовий зворот мови, збо стилістична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу, шляхом підкреслення якоїсь особливості, якості, істотних у певному контексті чи ситуації». В «Енциклопедії української мови» подано кілька визначень перифраза:«Перифраза, парафраза, парафраз (гр. У роботах мовознавців, присвячених дослідженню перифрастичних найменувань, подано визначення перифраза як «нарізнооформленого словесного блока із лексичним значенням…», «семантично неподільного словосполучення (рідше речення), що утворилося в процесі мови, щоб описово назвати предмети чи ознаки дії й одночасно вказати на їхні відмітні властивості»; «формально — семантичної одиниці мовлення, що має форму метафоризованого сполучення слів, яке, виділяючи одну чи кілька характерних рис предмета, ознаки, дії, служить засобом їх образно описової характеристики і виступає контекстуальним синонімом до слова, яке є основним їх наменуванням»: прийом описового називання (кваліфікуючи цей прийом як троп або фігуру), засіб, за допомогою якого здійснюються цей процес, наслідок називання — складену мовну одиницю, що має лексичне значення.

Дослідники наголошують на зв’язку перифрази з іншими тропами: «Будучи особливим видом тропа, суттєвими ознаками якого є описовість та інакомовлення, поєднані з конотативним компонентом, в основі якого лежить перенесення значення, перифраза може виникати на базі інших тропів: метафори («зелені погляди» — молоді); метонімії («вусатий вождь» — Сталін); синекдохи («коридори влади» — уряд). Зазначені тропи в такому випадку використовуються як інструмент, як необхідна складова частини більш широкої стилістичної фігури — перифрази, яка, на відміну від них, завжди має однослівний еквівалент». Галич висловлює думку, що перифраза — це «заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, даним у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи його побічні ознаки». Регужевський підкреслює, що більшість перифраз виникає на метафоричному ґрунті. Дослідник зазначає: «Метафори — це явище поетики художнього твору, а перифрази — специфічне явище лексико-фразеологічної системи мови». Із думкою про виникнення перифразів на ґрунті метафоризації не погоджується О. Дослідниця визначає семантичне ядро перифраза як тотожність і вважає, що вони утворюються внаслідок активного розумового процесу, який вона називає ідентифікацією.

Культура речи. Эл. пос. Практикум. обмен.

Класифікація перифраз зводиться, як правило, до виділення тематичних груп. Спроби семантичної, структурно-семантичної (граматичної) класифікації перифрастичних поєднань суперечливі і непослідовні. Немає визначеності в кваліфікації типів системних відношень в сфері перифраз; вважаються найбільш поширеними відношення синонімії, щодо характеру яких також немає єдності поглядів. Розанова розмежовує стилістичний та логічний перифраз. Стилістичний троп має на меті виділення конкретної ознаки денотата і «обігрування» його описовим шляхом (метафоричний, метонімічний перифраз). Євсєєва диференціює перифрази за тематичним аспектом використання: історичних країн / осіб / міст, географічних понять, професій і видів діяльності, установ / організацій, абстрактних понять, політичних явищ, військової справи, медицини, релігії, культури і мистецтва, спорту, понять соціального зла, конкретних машин і механізмів, тварин / рослин, корисних копалин, хімічних речовин / мінералів. При тому, що перифраза визнається однією з мовних універсалій, лінгвістична сутність перифрази малодосліджена, тому немає ясності ні в приналежності перифрастичних поєднань до певного мовного рівня, ні в приналежності перифрази як об'єкта дослідження до певної галузі мовознавства, що посилюється змішанням одиниць лексичного, фразеологічного, синтаксичного рівнів у понятті перифрастичного обороту. Курте поділяють перифрази на: субстантивні (пряма відповідність денотативній назві) та непрямі / частково конотативні (знімають свою неоднозначність шляхом референції до контексту). Нестилістичний (логічний) перифраз — це максимально наближена до денотату пояснювальна трансформація. Критерієм поділу є використання одного або декількох слів, складових перифраза, в переносному значенні. Все це зумовлює складнощі у класифікації перифрастичних найменувань. Порівняйте такі сталі перифрази — «канцелярський щур» (чиновник) і «трудівник моря» (рибалка), — можна побачити, що лише перший з них відноситься до метафоричних, так як слово «щур» використовується в переносному значенні, а в другому прикладі — іменники використовуються у своїх основних значеннях. За частотністю вживання перифрази поділяють на: індивідуально — авторські і загальномовні, що ввійшли до лексикону, такі, наприклад, як «слабка стать», «брати наші менші», «люди в білих халатах», «третій Рим». У ряді випадків можна простежити літературні коріння індивідуально — авторських перифразів.

За наявністю або відсутністю в тексті слова, що перифразовується поділяють на: залежні та самостійні. Гончара можемо знайти такі перифрази:велике болото, що пояснюється основним словом «Каховське море»; білосніжне царство — Гімалаї; маленьке сузір’я людей в галактиці людства — планета Земля. Найчастіше залежний перифраз вимагає обов'язкового розкриття: заголовок статті «Український режисер відповів на критику на свою адресу» не дає розуміння, про кого саме йде мова — для цього потрібно розшифровка перифраза в тексті. Державіна «Мой истукан» перифраз «мистецтво Праксителя» може бути правильно зрозумілий лише в тому випадку, якщо читач знає, що Праксітель був давньогрецьким скульптором, таким чином, автор має на увазі скульптуру, мистецтво ліплення.